- чарівничий
- —————————————————————————————чарівни́чийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чарівничий — а, е. 1) заст., нар. поет. Який має в собі чари, чарує. 2) перен. Те саме, що чарівний 2). || Майстерно виконаний … Український тлумачний словник
чарівницький — а, е. Те саме, що чарівничий … Український тлумачний словник
чародійницький — а, е. 1) заст. Прикм. до чародійник 1). 2) розм. Те саме, що чарівничий 2) … Український тлумачний словник